- золототисячник
- -а, ч.Трав'яниста лікарська рослина родини тирличевих, із рожевими квітками і золотисто-жовтими пиляками.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
золототисячник — (трав яниста лікарська рослина), центурія, центурка, цвинтарка, середушник … Словник синонімів української мови
золототисячник — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
дзендзелія — ї, ж., бот. Золототисячник … Український тлумачний словник
цвинтарка — и, ж. Те саме, що золототисячник … Український тлумачний словник
центурія — I ї, ж. 1) У Стародавньому Римі – частина легіону, військовий підрозділ, який налічував сто вояків. 2) Розряд громадян за поділом населення згідно з майновим цензом. II ї, ж. Те саме, що золототисячник … Український тлумачний словник
центурка — и, ж. Те саме, що золототисячник … Український тлумачний словник
ясенець — I нця/, ч. 1) бот. Багаторічна трав яниста ефіроносна рослина родини рутових з дрібнопірчастими листками. 2) діал. Золототисячник. II нця/, ч. Зменш. пестл. до ясен. III нця/ і нцю/, ч., розм. Перший тоненький льодок на річці, ставку тощо … Український тлумачний словник
центурія — 1 іменник жіночого роду військовий підрозділ у давньому Римі іст. центурія 2 іменник жіночого роду золототисячник … Орфографічний словник української мови
цендерия — риї, ж. Пр. Центурія, золототисячник … Словник лемківскої говірки